1 Corinthians 13
1 Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я мідь дзвеняча чи кімвал брязкучий.
2 І якщо я маю дар пророцтва і розумію всі таємниці і все знання, і якщо маю всю віру, так що можу гори переставляти, а любові не маю, то я ніщо.
3 І якщо я роздам усе своє майно, і якщо віддам своє тіло на спалення, а любові не маю, то не буде мені ніякої користі.
4 Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не гордиться,
5 не поводиться непристойно, не шукає свого, не дратується, не мислить зла,
6 не радіє неправедності, а радується істині,
7 усе переносить, усьому вірить, усього сподівається, усе терпить.
8 Любов ніколи не перестає, хоча й пророцтва скíнчаться, і мови припиняться, і знання зникне.
9 Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо.
10 Коли ж настане досконале, тоді часткове скінчиться.
11 Коли я був дитиною, то по дитячому говорив, по дитячому мислив, по дитячому міркував, а коли став дорослим, то залишив дитяче.
12 Бо зараз ми бачимо ніби в дзеркалі, неясно, а тоді — лицем до лиця; зараз я знаю частково, а тоді пізнаю так, як і я пізнаний.
13 А зараз залишаються оці три: віра, надія, любов, — та найбільша з них — любов.